• медіафілософський (осмислення впливу масової комунікації, зокрема медіатехнологій, на  культуру і цивілізацію)
  • медіакритичний (аналіз медійного дискурсу)
  • медіаосвітний (спрямованому на поширення знань про мас-медіа серед широкого загалу, зокрема стосовно психологічних загроз, пов’язаних з пропагандою і фальсифікацією, порнографією та екранним насильством).

Науково-дослідні теми

Особливості медіакультури в Україні

Науковий керівник – канд. філологічних наук Габор Н.Б.
Термін виконання – 01.01.2014 – 31.12.2016 рр.
№ держреєстрації – 0114U004245

Узагальнені результати виконання теми
Відповідно до темплану було отримано й опрацьовано моніторинг стану та особливостей медіакультури в Україні, зокрема такого його сегменту як громадянська журналістика. Отож, узагальнюючи моніторинг медіакультури ЖГ (журналістики громадян) в Україні від періоду Євромайдану й донині є підстави стверджувати, що переважно ті проблеми, які висвітлює українська журналістика громадян, адекватно та правдиво демонструють суспільні настрої в державі. Їх основна тематика на сучасному етапі – політична, у той час як на багатьох англомовних сайтах вона – соціальна (безробіття, проблеми імміграції чи неповносправних громадян). У період масового застосування у професійній журналістиці “копі-пейсту” ЖГ додає їй оперативності та ексклюзивності, оскільки це чесний продукт з перших рук, нехай і емоційно суб’єктивний, не завжди належно осмислений чи узагальнений.
Функціонування ЖГ внесло суттєві похибки в деякі медіа-теорії. Так, наприклад, змінюються акценти в теорії інформаційного “порядку денного” в суспільстві, основна суть якої в тому, що ті факти, які подаються медіями як важливі, справді стають такими для суспільства; ЗМК намагаються сказати людям не стільки Що думати, скільки ПРО ЩО думати. Тепер, коли вагомим постачальником новин стає сама аудиторія, починає переосмислюватись і змінюватися редакційна політика та стратегії багатьох традиційних медій.
І найважливішим висновком для української ЖГ-2014 є те, що на відміну від країн Західної демократії, в Україні журналістика громадян зародилась тоді, коли ще не було громадянського суспільства, і стала тим фундаментом, на якому це суспільство почало розвиватись і протистояти авторитарному режимові.

Практична цінність одержаних результатів
Результати досліджень узагальнено в публікаціях і тезах виступів. Підготовано до друку тематичний випуск „Медіакритики” Ч.21, 2014р.
У межах теми на базі Інституту діє науковий семінар, останнє виїзне засідання якого з проблем сучасної медіакультури відбулося у вересні 2014 р. на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти м. Львова. У грудні 2014 року працівники Інституту виступили співорганізатором круглого столу на медіакультурну тематику „Інформаційні виклики”.
По завершенню роботи над темою, її результати та накопичений матеріал стануть основою для спецкурсу „Медіакультура”, для студентів-журналістів та представників не-журналістської освіти на базі Інституту післядипломної освіти.

Тези доповідей на міжнародних конференціях
Доповідь Ukrainian citizen journalism in the era of social change на тижневому Міжнародному науковому семінарі “The Political Potential of New Media” Bamberg, 30.09-5.10.2014.

Опубліковані статті
Всього кількість статей – 25
З них у фахових виданнях ВАК України – 1
В інших наукових виданнях – 24

Особливості медіаосвіти в Україні: академічний та громадянський аспекти

Науковий керівник – канд. філологічних наук Габор Н.Б.
Термін виконання – 01.01.2011 – 31.12.2013 рр.

  • Здійснити порівняльний аналіз особливостей розвитку медіаосвіти в Європі, США, Росії та Україні.
  • Сформулювати концепцію медіаосвіти загалом та в Україні зокрема.
  • Сформулювати академічний та громадянський аспекти медіаосвіти.
  • Зібрати та дослідити особливості медіаосвітних напрацювань в різних регіонах України.
  • Результати досліджень розмістити на сторінках журналу „Медіакритика”.

2012 рік

Підготовлено до друку й опубліковано 16 публікацій, які розглядають особливості академічної та громадянської медіаосвіти й медіаграмотності, проаналізовано практичний медіаосвітній досвід українських шкіл та громадських організацій з впровадження медіаграмотності/медіаосвіти в Україні. Для студентів факультету журналістики в межах теми було організовано дві зустрічі з медіаосвітянами-теоретиками (1) та практиками (1), після чого в Медіакритиці було опубліковано дві студентські публікації.
Результати досліджень узагальнено в публікаціях і тезах виступів. Підготовано до друку спецвипуск „Медіакритики” Ч.19, 2012р.

Становлення медійної критики в Україні (в рамках розробки навчального курсу «Медіакритика»)

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Потятиник Б.В.
Термін виконання – 3р. (1.01.2010 – 31.12.2012)

  • Передбачено отримати результати моніторингу та аналізу проблемних аспектів мас-медіа, патогенних медійних зон, пов’язаних з питаннями екранної агресії, еротики і порнографії, маніпулятивних практик в рекламі і пропаганді, фальсифікаціями і містифікаціями, цензурою і свободою та відображенням цієї проблематики в медіакритичних публікаціях.
  • Застосування. Результати дослідження будуть використані в роботі регіональних онлайнових ЗМІ, зокрема у діяльності інформаційної агенції «Захід-нет» – www.zaxid.net, журналі інституту „Медіакритика” та в навчальному процесі факультету журналістики.

1 етап дослідження.

Проведено моніторинг проблемних зон функціонування ЗМІ України, пов’язаних з питаннями екранної агресії, еротики і порнографії, маніпулятивних практик в рекламі й пропаганді, фальсифікаціями і містифікаціями, цензурою і свободою, зокрема розглянуто експлуатацію мотивів страху і тривоги в ЗМІ, взаємодію традиційних і новітніх мас-медій. Вивчено світовий досвід у цій галузі на прикладі медіакритики США та Росії, розглянуто можливості адаптації його до українських реалій.

Взаємодія традиційних та новітніх медій призвела до критики інтернет-ЗМІ, яку ми розділяємо на три типи: філософську, політичну і прагматичну. Філософська критика зокрема полягає у тому, що, як стверджує німецький філософ Юрґен Габермас (Jürgen Habermas) користування Інтернетом одночасно розширило і роздрібнило комунікативні контексти. Через це Інтернет має руйнівний вплив на авторитарні режими публічної сфери. До філософської критики віднесемо також міркування Поля Віріліо (Paul Virilio), зокрема про негативні аспекти інтерактивності та негайності. Об’єктом критики Поля Віріліо, окрім інтерактивності, є і загрозлива швидкість інформаційних процесів.
Припущення про “смерть наративу” під впливом Мережі є сенс розглядати як один з виявів інтернетофобії.

Типовим прикладом політичної критики є міркування про Інтернет взагалі та про новинні ресурси зокрема російського автора Олександра Дугіна, який пише про Інтернет як частину стратегії “керованого хаосу”, за допомогою якої США намагаються домінувати у світі.

    Прагматична критика новинних інтернет-ресурсів концентрується на:

  • паразитарному характері їхньої діяльності, відсутності власного – з перших рук – репортерства;
  • неохайному стилі з великою кількістю фактичних і граматичних помилок, який є платою за гіпероперативність;
  • руйнуванні здатності читача концентруватися на значних текстах великого обсягу (“смерть наративу”), стимулюванні стрибкоподібної, поверхової уваги, фрагментарності сприйняття.

Результати дослідження узагальнено в публікаціях і тезах виступів.

2012 рік

У результаті критичного аналізу діяльності нових медій було виокремлено типологічні ознаки мережевих ЗМІ як історичного четвертого різновиду журналістики після преси, радіо і телебачення. Описано модель оптимального функціонування мережевих ЗМІ в термінах мультимедійності, інтерактивності, оперативності, гіпертекстовості та вимог, які випливають в цьому контексті до університетської підготовки редакційних працівників на факультетах журналістики. Новий навчальний предмет «Медіакритика» запроваджено до навчальної програми факультету журналістики.

 

«Експлуатація мотивів тривоги і страху в електронних ЗМК»: науково-дослідна тема