Директор

ШПИК ІГОР ЄВГЕНОВИЧ

Shpyk

БІОГРАФІЯ

Народився 1982 р. в с. Туринка Жовківського району Львівської області. У 1999 р. закінчив загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів с. Туринка. У 1999–2004 рр. навчався на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2004–2007 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі історії слов’янських країн Львівського національного університету імені Івана Франка. 2007–2012 рр. – асистент кафедри історії слов’янських країн Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2009 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Болгарсько-українські релігійно-культурні зв’язки (остання чверть XIV–перша половина XVI ст.) (Науковий керівник – проф. Чорній В.П.). З 2009 р. відповідальний секретар редколегії наукового збірника „Проблеми слов’янознавства”. З 2012 р. – доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи. З 2015 р. – директор Інституту славістики Львівського національного університету імені Івана Франка (за сумісництвом). Учасник Міжнародних славістичних колоквіумів (Львів, 2004–2015), Третього міжнародного конгресу з болгаристики (Софія, 2013) та низки інших наукових форумів.

Сфера наукових зацікавлень: історія Болгарії та Сербії, релігійно-культурне життя на Балканах ХІІ–XIV ст., болгарсько-українські релігійно-культурні зв’язки періоду середньовіччя, історія славістики.

НАЙВАЖЛИВІШІ ПРАЦІ

  • Шпик І. Високоосвічені болгари – провідники церковно-інсти­туційного та релігійно-культурного життя Русі-України (остання чверть XIV–XV ст.) / Ігор Шпик // Проблеми слов’янознавства. – Львів, 2005. – Вип. – С. 13–28.
  • Шпик І. Болгарсько-українські книжково-літературні зв’язки та взаємо­впливи (остання чверть XІV–перша половина XVІ ст.) / Ігор Шпик // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. – Львів, 2006. – Вип. 14. – С. 3–36.
  • Шпик І. Болгари на українських землях (кінець XIV–перша половина XVI ст.) / Ігор Шпик // Проблеми слов’янознавства. – Львів, 2007. – Вип. 56. – С. 57–7
  • Шпик І. Є. Руський митрополит Кипріян (До питання болгарсько-українських релігійно-культурних зв’язків XІV–XV ст.) / І.Є. Шпик // Дріновський збірник. – Софія–Харків, 2009. – Т. 3. – С. 390–399.
  • Шпик І. Спорідненість тератологічних орнаментів болгарських та українських книг XII–початку XV ст. / Ігор Шпик // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 58. – Львів, 2009. – С. 206–
  • Шпик І. Болгарські іконографічні традиції в українському малярстві (остання третина ХІІІ–перша половина XVI ст.) / Ігор Шпик // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 60. – Львів, 2011. – С. 67–80.
  • Шпик І. Болгарські мотиви в плетінчастому орнаменті українських рукописних книг (остання чверть XІV–перша половина XVІ ст.) / Ігор Шпик // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 59. – Львів, 2010. – С. 67–80.
  • Шпик И. Българо-украински религиозно-културни връзки през Късното Средновековие в историографията от 40-те-80-те години на ХХв. / И. Шпик // Списание на Българската академия на науките. – Кн.6. – С.51–58.
  • Шпик І.Є. Рецепція «другого південнослов’янського впливу» в Західній та Південно-Західній Русі (кінець ХІV–XV ст.) / І.Є. Шпик // Историки-слависты МГУ : Кн. 8 : Славянский мир : в поисках идентичности : В ознаменование 70-летия учреждения славистических кафедр в университетах Российской империи. – М. : Институт славяноведения РАН, 2011. – С.113–129.
  • Шпик І. Болгарія і Південно-Західна Русь: релігійно-культурні відносини останньої чверті ХIV–першої половини ХVI ст. / Ігор Шпик. – Львів: ПАІС, 2014. – 236 с.

Головний науковий співробітник

ЛАЗОР ОКСАНА ЯРЕМІВНА

 Lazor

БІОГРАФІЯ

Народилася 1969 р. в м. Стрий, Львівської області. У червні 1986 р. закінчила середню школу у м. Гродно (Білорусь). Цього ж року вступила на слов’янське відділення філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, який закінчила у 1991 за спеціальністю “Болгарська мова і література”. Як слухач сорабістичного факультативу, керованого професором К. Трофимовичем, та учасниця ІХ (1994), ХІ (1998) та ХІV (2004) літніх феріальних курсів серболужицьких мов та культури, організованих Сербським інститутом у Будишині (Баутцен, ФРН), оволоділа верхньо- та нижньолужицькою мовами.

З 1993 р. – асистент, з 2011 р. – старший викладач кафедри слов’янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. З 1999 р. – член редколегії збірника “Питання сорабістики = Prašenja sorabistiki” (спільне наукове видання Львівського національного університету імені Івана Франка та Сербського інституту у Будишині (Баутцен, ФРН). З 2015 р. – головний науковий співробітник Інституту славістики Львівського національного університету імені Івана Франка (за сумісництвом). Учасник Міжнародних славістичних колоквіумів (Львів, 1993–2015), Міжнародних сорабістичних семінарів (Львів, 1993, 1995, 1997, 1999, 2001, 2003, 2005, 2007, 2010, 2013) та інших наукових форумів.

Сфера наукових зацікавлень: верхньолужицько-українські культурні та наукові взаємини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.; функціонування церковнослов’янської мови.

НАЙВАЖЛИВІШІ ПРАЦІ

  • Лазор О. Популяризація серболужицької літератури та мистецтва в Україні в другій половині ХХ ст. / Оксана Лазор. // Schriften des Sorbischen Instituts 33. Im Wettstreit der Werte. Sorbische Sprache, Kultur und Identität auf dem Weg ins 21. Jahrhundert. Budyšin/Bautzen, 2003. S. 365–385.
  • Лазор О. Сторінки лужицької Франкіани / Оксана Лазор // Питання сорабістики = Prašenja sorabistiki. Львів, 2006. С. 19–24.
  • Лазор О. Якуб Барт-Чішинський у сорабістичній спадщині Костянтина Трофимовича / Оксана Лазор // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 40. Львів, 2007. С. 218–224.
  • Лазор О. Молитва Івана Золотоустого на кожну годину дня і ночі: церковнослов’янський та українські тексти / Оксана Лазор, Любов Федик // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 56. – Львів, 2007. – С. 174–182. (у співавторстві з Л. Федик).
  • Лазор О. Лужицька література в українських перекладах / Оксана Лазор // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті Леоніда Булаховського: Збірник наукових праць. Вип. 7. Київ, 2008. С. 436–447.
  • Лазор О. Світ міфу у повісті-казці Ю. Брезана “Чорний млин” / Оксана Лазор // Питання сорабістики = Prašenja sorabistiki. Львів, 2009. С. 39–48.
  • Lazor O. Die Rezeption des Werks von Jakub Bart-Ćišinski in der Ukraine / Wolodymyr Motornyj, Oksana Lazor, Olga Albul // Schriften des Sorbischen Instituts = Spisy Serbskeho instituta, 54. Jakub Bart-Ćišinski (1856–1909) Erneuerer der sorbischen Literatur/ Wobnowjer serbskeje literatury / Herausgegeben von Dietrich Scholze und Franz Schön – Budyšin/Bautzen: Domowina-Verlag, 2011. – S. 309–324.
  • Лазор О. Українська мова в дослідженнях науковців кафедри слов’янської філології Львівського університету / Ольга Албул, Оксана Лазор // Българска украинистика. – Брой 1. – София, 2012. – С. 62–71. (текст).
  • Лазор О. Матеріали до вивчення старослов’янської мови. Навчальний посібник / Ольга Албул, Оксана Лазор. – Львів, 2014. – 82 с.

 

Професор-консультант

ЧОРНІЙ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ

 Chornij

БІОГРАФІЯ

Народився 1931 р. в с. Киданів Бучацького району Тернопільської області. Закінчив історичний факультет (1953) та аспірантуру (1956) Львівського університету (далі – ЛУ). З 1956 по 1968 р. – асистент, ст. викладач, заступник декана, помічник проректора ЛУ. У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію “Квітневе повстання 1876 р. в Болгарії”. У 1968–1973 рр. – ректор Дрогобицького педінституту. З 1973 по 1997 р. – доцент, завідувач кафедри, декан історичного факультету ЛУ. 1997–2007 рр. – доцент кафедри історії слов’янських країн, 2007–2012 рр. – професор кафери історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка. З 1992 по 2015 р. – директор Інституту славістики ЛУ. Дійсний член НТШ (1992). Голова Славістичної комісії НТШ (1992–2006). У 1980/1981 навчальному році в рамках міжнародного обміну працював доцентом Великотирновського університету імені св. Кирила і Мефодія (Болгарія). З 1974 р. по теперішній час очолює редколегію наукового збірника “Проблеми слов’янознавства”. Ініціатор проведення і голова оргкомітету щорічного Міжнародного славістичного колоквіуму (1992–2013). Виступав на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю Квітневого повстання в Болгарії (Софія, травень 1976 р.); Першому міжнародному конгресі з болгаристики (Софія, травень-червень 1981 р.); Другому міжнародному конгресі україністів (Львів, серпень 1993 р.) та інших наукових форумах. За заслуги у розвитку болгаристики в Україні нагороджений Орденом трудового червоного прапора (1969), трьома болгарськими урядовими медалями (1978, 1981, 1984), почесним знаком Болгарської Академії Наук “Марін Дрінов” (2011), а також відзначений Почесною грамотою Велико-Тирновського університету імені святих Кирила і Мефодія (2011).

Сфера наукових зацікавлень: історія південних і західних слов’ян, історія Болгарії доби національного Відродження, українсько-слов’янські взаємини, історія славістики.

НАЙВАЖЛИВІШІ ПРАЦІ

  • Чорній В. Болгарська еміграція в період підготовки Квітневого повстання 1876 р. // Питання загальної історії. Львів, 1959. С. 86–102.
  • Чорний В.П. Героическая эпопея болгарского народа. Апрельское восстание 1876 года. Львов, 1976. 133 с.
  • Чорній В. Юрій Венелін – будитель слов’янських народів // Проблеми слов’янознавства. Львів. 1990. Вип. 42. С. 92–95
  • Чорній В. Нове слов’янофільство і українське питання в оцінці Михайла Грушевського // Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної наукової конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. Львів, 1994. С. 207–214.
  • Чорній В. Слов’янська ідея: до визначення поняття // Проблеми слов’янознавства. Львів. 1994. Вип. 46. С. 88–90.
  • Чорній В. Праця Дмитра Дорошенка “Слов’янський світ”: українська візія слов’янства // Проблеми слов’янознавства. Львів, 1995. Вип. 47. С. 149–154.
  • Чорній В. Історія української славістики: предмет, напрями та періодизація // Проблеми слов’янознавства. Львів, 1996. Вип. 49. С. 4–8.
  • Лужицькі серби. Посібник з народознавства. Львів–Будишин, 1997. 265 c. (співавтор).
  • Чорній В. Слов’янознавчі студії: статті, виступи та ювілейні матеріали. Львів, 2002. 370 с.
  • Чорній В. Історія Болгарії. Львів, 2007. 404 с.